АЛГОРИТМ ВИБОРУ АУТОЛОГІЧНОГО ХРЯЩОВОГО ТРАНСПЛАНТАТА ПРИ ВТОРИННІЙ РИНОПЛАСТИЦІ

Анотація

Актуальність: Вторинна ринопластика є однією з найбільш складних та технічно вимогливих процедур у реконструктивній хірургії носа. Традиційно вибір типу аутологічного хрящового трансплантата базується на субʼєктивній оцінці анатомічних структур хірургом. Проте сучасні дослідження демонструють значні переваги використання обʼєктивних методів досліджень для планування складних реконструктивних втручань таких як методи променевих досліджень, в тому числі КТ. Тому передопераційна оцінка стану залишкової хрящової опори носа набуває актуальності в контексті планування обсягу реконструктивного втручання та вибору оптимального донорського матеріалу.

Мета: Розробити обʼєктивний алгоритм вибору типу аутологічного хрящового трансплантата для вторинної ринопластики на основі даних променевих досліджень та клінічних даних.

Матеріали та методи: У проспективне дослідження було включено 54 пацієнти віком від 18 до 60 років, які перенесли вторинну ринопластику з використанням аутологічних хрящових трансплантатів у період з січня 2022 по січень 2025 року. Всім пацієнтам у передопераційному періоді виконувалась мультиспіральна КТ ПНП. На основі отриманих даних КТ у поєднанні з клінічною оцінкою стану перегородки носа, верхніх латеральних хрящів носа та великих крильних хрящів і кісткової піраміди носа розраховувався розроблений нами бал хрящової опори за шкалою від 0 до 9 балів.

Результати: Середній вік обстежуваних становив 37,5 років при діапазоні від 22 до 52 років, жінки становили 81,5% вибірки. Реберний хрящ був застосований у 37 пацієнтів (68,5%), септальний хрящ у 9 хворих (16,7%), а аурикулярний хрящ у 8 обстежених (14,8%). Розподіл пацієнтів за рівнем хрящової опори виявився клінічно значущим. Критична втрата опори, що відповідала балам від 0 до 2, спостерігалась у 5 пацієнтів (9,3%), що відповідало найважчим випадкам з множинними попередніми втручаннями. Помірна опора з балами від 3 до 5 діагностувалась у 37 обстежених (68,5%), а адекватна опора з балами від 6 до 9 зберігалась лише у 12 хворих (22,2%).

Висновки: Бал хрящової опори носа є найбільш інформативним прогностичним фактором вибору типу хрящового трансплантата з важливістю 0,68 у моделі «дерева рішень», при цьому пацієнти з балом опори нижче 3 балів потребують обовʼязкового використання реберного хряща, в той час як при балі вище 7 можуть бути застосовані навіть фрагменти септального хряща за його наявності. Незважаючи на статистично значущу різницю у балі хрящової опори між групами, всі три типи аутологічних хрящових трансплантатів забезпечують задовільні функціональні та естетичні результати через дванадцять місяців після операції.