ІМУНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРИ ХРОНІЧНОМУ НАЗОФАРИНГІТІ З РІЗНИМИ ВАРІАНТАМИ КОМОРБІДНОСТІ НАЗОФАРИНГЕАЛЬНОЇ ЗОНИ

Анотація

Актуальність: Розуміння імунологічних особливостей при хронічному назофарингіті з чи без гіпертрофії глоткового мигдалика робить можливим призначати лікування на основі індивідуалізації згідно з конкретною патофізіологічною ситуацією і супутними станами назофарингеальної зони та імуного статусу дитини, що дозволяє досягти прецизійності фармакотерапії.

Мета дослідження: Вивчити імунологічний профіль різних варіантів хронічного назофарингіту у дітей при різних асоційованих станах назо-фарингеальної зони для подальшої обґрунтованої модуляції активності носоглоткової імунної системи.

Висновки:

1. Найбільші зміни як місцевого, так системного імунітету демонструють пацієнти груп ОГ I (без коморбідності) та ОГ III (ХНФ+АР). Однак такі показники системно-го імунітету у пацієнтів групи ОГ III (ХНФ +АР), як відсутність зниження Т-лімфоцити CD3+, зниження Т-лімфоцити CD8+, підвищений ІРІ, зниження Т-лімфоцити CD16+, підвищення Т-лімфоцити CD19+, зниження Т-лімфоцити CD25+, підвищення Ig М (мономерного), підвищення Ig Е вказують на імунологічний профіль алергіка.

2. Повний спектр змін усіх показників місцевого імунітету у РГС у хворих групи ОГ III (ХНФ+АР) – підвищення ІL-1β, зниження IFN-α, зниження sIgA – швидше за все, забезпечують хронізацію інфекційного запалення носоглотки у даної категорії обстежених. Представники групи ОГ II (ХНФ+ГГМ) показали високий рівень бактеріального навантаження у вигляді дисбіозу 3 ст. з лейкоцитозом сироватки крові та назального слизу на тлі системного імуні-тету в межах норми при помітному погіршені місцевого імунітету – підвищення ІL-1β, зниження sIgA у РГС.

3. Відмінності показників системного та місцевого, гуморального та клітинного імунітету на тлі кількісних та якісних змін мікробіому назо-фарингеальної зони у обстежених основних груп говорять про необ-хідність подальшого вивчення ефективності імунокорекції з диференційним підходом для кожного варіанту ХНФ.