ПОШИРЕНІСТЬ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРОГРЕСУЮЧИХ СЕНСОНЕВРАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ СЛУХУ
DOI:
https://doi.org/10.37219/g9z6jh22Ключові слова:
сенсоневральна приглухуватість, прогресуючий перебіг, церебральна гемодинаміка, серцево-судинна патологія, коморбідність, тинітус, тригериАнотація
Актуальність: Сенсоневральна приглухуватість (СНП) залишається однією з ключових проблем сучасної оториноларингології через тенденцію до хронізації та прогресування. Визначення прогностичних чинників та тригерів погіршення слуху є необхідним для розробки ефективних стратегій профілактики та лікування цієї патології.
Мета: Вивчити особливості клінічного перебігу хронічної СНП, визначити частоту її прогресування та встановити провідні етіопатогенетичні чинники деградації слухової функції.
Результати: Встановлено, що близько 20% випадків хронічної СНП мають прогресуючий перебіг. Вирішальний вплив на деградацію слуху та прогресування захворювання чинить патологія серцево-судинної системи. Її проявами є розлади мікроциркуляції, зміни реологічних властивостей крові та інші чинники, що дестабілізують судинне русло й церебральну гемодинаміку.
До несприятливих прогностичних чинників прогресування СНП належать її судинний та акутравматичний ґенез, наявність супутньої соматичної патології (гіпертонічна хвороба, атеросклероз, серцева недостатність, цукровий діабет 2-го типу, варикозна хвороба, гіперхолестеринемія), а також гострі порушення мозкового кровообігу в анамнезі. Основними тригерами гострого погіршення слуху при прогресуючій СНП виступають гіпертонічні кризи та різкі коливання артеріального тиску, емоційне й фізичне перенапруження, стресові стани, акубаротравми, а також перенесені інфекції (насамперед COVID-19). У 84,2% випадків зниження слухової функції супроводжується суб’єктивним тинітусом (вушним шумом).
Висновки: Отримані дані підтверджують високу чутливість кохлеовестибулярного апарату до гемодинамічних порушень. Комплексний облік виявлених коморбідних станів та судинних факторів ризику дозволяє прогнозувати характер перебігу хронічної СНП та оптимізувати терапевтичну тактику.
Посилання
1. Abdel Rhman S, Abdel Wahid A. COVID-19 and sudden sensorineural hearing loss: a case report. Otolaryngol Case Rep. 2020;16:100198. doi: 10.1016/j.xocr.2020.100198.
2. Cohen BE, Durstenfeld A, Roehm PC. Viral causes of hearing loss: a review for hearing health professionals. Trends Hear. 2014;18:2331216514541361. doi: 10.1177/2331216514541361.
3. Ciorba A, Corazzi V, Bianchini C, Aimoni C, Pelucchi S, Skarżyński PH. Sudden sensorineural hearing loss: is there a connection with inner ear electrolytic disorders? A literature review. Int J Immunopathol Pharmacol. 2016;29(4):595–602. doi: 10.1177/0394632016673845.
4. Öçal R, Alatas N, Sengezer T, Ocal S, Elbistanli MS, Erdivanli OC. Is the C-reactive protein/albumin ratio a prognostic and predictive factor in sudden hearing loss? Braz J Otorhinolaryngol. 2020;86(2):180–184. doi: 10.1016/j.bjorl.2018.11.002.
5. Shydlovska TA, Bezega MI, Medvedev VV, Shevtsova TV. Indicators of subjective audiometry in the extended frequency range in patients with COVID-19. Otorhynolaryngology. 2023;6(4):64-70. Ukrainian.
6. Shydlovska TA, Petruk LG. Acoustic trauma in zone of combat actions. Medical care for sensorineural hearing impairment: diagnostic, treatment, phasing, prevention. Kyiv: Logos; 2020. 80 p.
7. Xuan X, Zhou Z, Jiang X, Tian R, Mao H, Zhang L. A preliminary report on the investigation of prestin as a biomarker for idiopathic sudden sensorineural hearing loss. Ear Nose Throat J. 2020;99(8):528–531. doi: 10.1177/0145561319859495.
