ЗАЛЕЖНІСТЬ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ВІД ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПАТОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ОБМЕЖЕНИХ ОРГАНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ГОРТАНІ
DOI:
https://doi.org/10.37219/2443wx97Ключові слова:
гортань, голосові складки, органічна патологія, дисфонія, ендоскопічна ларингоскопія, скарги пацієнтів, топічна локалізаціяАнотація
Актуальність: Порушення голосу (дисфонія) є поширеним симптомом, який суттєво знижує якість життя пацієнтів і загрожує втратою працездатності особам голосо-мовних професій. У разі обмежених за розміром органічних уражень гортані клінічні прояви не завжди відповідають масштабу структурних змін. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та потребує ретельного вивчення суб'єктивної симптоматики.
Мета: оцінити характер скарг, ендоскопічну картину та особливості клінічних проявів дисфонії у пацієнтів із малими за обсягом органічними утвореннями гортані.
Матеріали та методи: Обстежено 78 пацієнтів з обмеженою органічною патологією гортані. За результатами ендоскопічної ларингоскопії (обладнання «Karl Storz» та «XION», Німеччина) визначено нозологічну структуру групи: вузлики голосових складок – 39,0 %, поліпи – 21,0 %, папіломатоз – 13,0 %, гранульоми – 9,0 %, кісти – 8,0 % та фіброми – 4,0 %. Комплексне обстеження включало збір анамнезу, систематизацію скарг і визначення часу максимальної фонації (ЧМФ).
Результати: З'ясовано, що провідним анамнестичним тригером розвитку патології для більшості обстежених було надмірне голосове навантаження на тлі супутніх запальних процесів ЛОР-органів, ГРВІ або психоемоційного стресу. Оцінювання ЧМФ за всіх нозологій не виявило специфічних особливостей (результати в межах 14–18 с). Ендоскопічна картина очікувано різнилася за топографією: вузлики та поліпи локалізувалися переважно на медіальному краї голосових складок, гранульоми – у задніх відділах, папіломи – у ділянці передньої комісури. Систематизація скарг засвідчила, що вираженість дисфонії корелювала не так із нозологічною формою, як з анатомічним розташуванням утворення.
Висновки: Попри розмаїття нозологій, пацієнти з малими органічними утвореннями гортані мають однотипні скарги на стійку захриплість, дискомфорт і швидку втомлюваність голосу. Ступінь порушення голосової функції чітко залежить від топічної локалізації ураження: суттєвіші розлади фіксуються в разі розташування патологічного процесу на медіальному краї голосових складок (особливо в зоні передньої комісури), тоді як наявність утворень у задніх відділах гортані менше впливає на якість голосу.
Посилання
1. am Zehnhoff-Dinnesen A, Wiskirska-Woznica B, Neumann K, Nawka T, editors. Phoniatrics I (European Manual of Medicine): Fundamentals – Voice Disorders – Disorders of Language and Hearing Development. Cham: Springer; 2020. 1125 p.
2. am Zehnhoff-Dinnesen A, Sopko J, Monfrais-Pfauwadel MC, Neumann K, editors. Phoniatrics II (European Manual of Medicine): Speech and Speech Fluency Disorders – Literacy Development Disorders. Cham: Springer; 2022. 574 p.
3. am Zehnhoff-Dinnesen A, Schindler A, Zorowka PG, editors. Phoniatrics III (European Manual of Medicine): Acquired Motor Speech and Language Disorders – Dysphagia – Phoniatrics and COVID-19. Cham: Springer; 2025. 577 p.
4. Seidner W, Nawka T. Aids to Voice Diagnostics. Berlin: XION GmbH; 2014. 291 p.
5. Shydlovska TA. Functional Voice Disorders. Kyiv: Logos; 2011. 523 p. [Ukrainian].
6. Shydlovska TA, Volkova TV. Current issues of phoniatrics. Diagnosis and treatment of voice disorders. Kyiv: [publisher unknown]; 2025. 96 p. [Ukrainian].
