РЕГІОНАЛЬНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГОСТРИЙ ТОНЗИЛІТ ТА ПАРАТОНЗИЛЯРНИЙ АБСЦЕС У 2025 РОЦІ
DOI:
https://doi.org/10.37219/nx92c458Ключові слова:
гострий тонзиліт, паратонзилярний абсцес, фактори ризику, відношення шансів, лінійна регресія, сезонність, тривалість госпіталізації, Броварський регіонАнотація
Актуальність: Гострий тонзиліт (ГТ) та його ускладнення у вигляді паратонзилярного абсцесу (ПТА) є серйозною проблемою для системи охорони здоров’я, яка додатково загострилася в Україні через постпандемічні ефекти COVID-19, тривалі воєнні дії та пов’язані з ними блекаути, масові переохолодження й обмеження доступу до медичної допомоги.
Мета: визначити фактори ризику виникнення гострого тонзиліту та паратонзилярного абсцесу на основі аналізу клініко-демографічних та епідеміологічних показників регіональної захворюваності.
Матеріали та методи: Проведено ретроспективне когортне дослідження за 2025 рік на базі КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня». Проаналізовано дані 87 пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування: 42 особи з верифікованим ГТ та 45 пацієнтів із ПТА. Статистичну обробку даних виконували в середовищі програмного забезпечення R за допомогою описової статистики, критерію хі-квадрат Пірсона (χ2), критерію Манна – Вітні, а також методів логістичного та лінійного регресійного аналізу.
Результати: Дослідження підтвердило виражену сезонність госпіталізацій із піком у зимово-весняний період (лютий–березень) та мінімумом улітку (p = 0,061). Виявлено сильний кореляційний зв'язок між обома нозологіями (r = 0,82; p < 0,001), при цьому загальна частка ПТА становила 11,0% від загальної кількості патологій. Медіанний вік пацієнтів із ПТА був статистично значущо вищим, ніж при ГТ (35,0 проти 28,0 року; p < 0,05). Логістична регресія виявила гетерогенність чинників ризику залежно від статі та віку. У підгрупі пацієнтів віком понад 30 років суттєвим чинником ризику розвитку ПТА є чоловіча стать (OR = 1,30), тоді як для жінок та старшої вікової категорії загалом визначальним предиктором є наявність рекурентного тонзиліту (OR = 1,56 та OR = 1,49 відповідно). Тривалість стаціонарного лікування при ПТА була значущо меншою, ніж при ГТ (6,0 проти 7,0 ліжко-днів; p = 0,001). Відповідно до лінійної регресії, наявність ПТА асоціюється зі скороченням госпіталізації (β = -0,48) за рахунок швидкого регресу симптомів після хірургічного розкриття абсцесу.
Висновки: Результати дослідження підтверджують вікову та клінічну диференціацію епідемічного процесу при ГТ та ПТА в Броварському регіоні. Отримані дані мають практичне значення для прогнозування періодів максимального навантаження на отоларингологічну службу, раціонального розподілу стаціонарних ресурсів та вдосконалення критеріїв відбору пацієнтів груп високого ризику для проведення планової тонзилектомії.
Посилання
1. Ali SA, Kovatch KJ, Smith J, Bellile EL, Hanks JE, Hoff PT. Implication of Fusobacterium necrophorum in recurrence of peritonsillar abscess. Laryngoscope. 2019 Jul;129(7):1567-1571. doi: 10.1002/lary.27675.
2. Cars T, Eriksson I, Granath A, Wettermark B, Hellman J, Norman C, Ternhag A. Antibiotic use and bacterial complications following upper respiratory tract infections: a population-based study. BMJ Open. 2017 Nov 15;7(11):e016221. doi: 10.1136/bmjopen-2017-016221.
3. Galioto NJ. Peritonsillar Abscess. Am Fam Physician. 2017 Apr 15;95(8):501-506.
4. García-Callejo FJ, Alba-García JR, Orozco-Núñez S, Martínez-Giménez L, Balaguer-García R, Ruescas-Gómez L. Healthcare aspects of peritonsillar infection before and during the COVID-19 pandemic. Acta Otorrinolaringol Esp (Engl Ed). 2023 Mar-Apr;74(2):108-115. doi: 10.1016/j.otoeng.2022.04.003.
5. Gopalakrishnan DP, Vivekanandan S, Manickam S, Marisamy N. Anatomical Factor for Formation of Peritonsillar Abscess in a Tertiary Care Centre. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2024 Apr;76(2):1755-1758. doi: 10.1007/s12070-023-04401-0.
6. Guntinas-Lichius O, Geißler K, Mäkitie AA, Ronen O, Bradley PJ, Rinaldo A, Takes RP, Ferlito A. Treatment of recurrent acute tonsillitis-a systematic review and clinical practice recommendations. Front Surg. 2023 Oct 10;10:1221932. doi: 10.3389/fsurg.2023.1221932.
7. Klagisa R, Racenis K, Broks R, Balode AO, Kise L, Kroica J. Analysis of Microorganism Colonization, Biofilm Production, and Antibacterial Susceptibility in Recurrent Tonsillitis and Peritonsillar Abscess Patients. Int J Mol Sci. 2022 Sep 7;23(18):10273. doi: 10.3390/ijms231810273.
8. Klug TE. Peritonsillar abscess: clinical aspects of microbiology, risk factors, and the association with parapharyngeal abscess. Dan Med J. 2017 Mar;64(3):B5333.
9. Lindberg E, Hermansson A, Nygren D, Gisselsson-Solén M. Association between clinical outcome and microbiological findings in peritonsillar abscess - an observational study. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2025 Aug;44(8):1925-1933. doi: 10.1007/s10096-025-05156-y.
10. Saar M, Vaikjärv R, Parm Ü, Kasenõmm P, Kõljalg S, Sepp E, Jaagura M, Salumets A, Štšepetova J, Mändar R. Unveiling the etiology of peritonsillar abscess using next generation sequencing. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2023 Nov 8;22(1):98. doi: 10.1186/s12941-023-00649-0.
11. Sanmark E, Wikstén J, Välimaa H, Aaltonen LM, Ilmarinen T, Blomgren K. Peritonsillar abscess may not always be a complication of acute tonsillitis: A prospective cohort study. PLoS One. 2020 Apr 3;15(4):e0228122. doi: 10.1371/journal.pone.0228122.
12. Slouka D, Hanakova J, Kostlivy T, Skopek P, Kubec V, Babuska V, Pecen L, Topolcan O, Kucera R. Epidemiological and Microbiological Aspects of the Peritonsillar Abscess. Int J Environ Res Public Health. 2020 Jun 5;17(11):4020. doi: 10.3390/ijerph17114020.
13. Tsai YW, Liu YH, Su HH. Bacteriology of peritonsillar abscess: the changing trend and predisposing factors. Braz J Otorhinolaryngol. 2018 Sep-Oct;84(5):532-539. doi: 10.1016/j.bjorl.2017.06.007.
14. Unal O, Kumbul YC, Akin V. Importance of biomarkers in streptococcal acute tonsillitis & peritonsillar abscess. Indian J Med Res. 2024 Jun;159(6):637-643. doi: 10.25259/ijmr_940_23.
15. Windfuhr JP, Toepfner N, Steffen G, Waldfahrer F, Berner R. Clinical practice guideline: tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2016 Apr;273(4):973-87. doi: 10.1007/s00405-015-3872-6.
