ВОКАЛІЗАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ДОМАШНІХ ПАПУГ ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ ФАКТОР НЕЙРОСЕНСОРНОЇ ПРИГЛУХУВАТОСТІ: ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ І КЛІНІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Анотація

Актуальність: Нейросенсорна приглухуватість (НСП) залишається одним із провідних порушень слухової функції у дорослого населення, що обумовлено як ендогенними, так і екзогенними чинниками. У той час як традиційно основну увагу приділяють впливу виробничого або імпульсного шуму, роль побутових джерел акустичного навантаження, зокрема гучних вокалізацій декоративних птахів, залишається недостатньо дослідженою.

Результати: У роботі здійснено комплексний аналіз потенційного впливу вокалізацій домашніх папуг, переважно великих видів (Cacatuidae, Psittacidae), на формування хронічного акустичного стресу та прогресуючої сенсоневральної втрати слуху у власників. Наведено сучасні дані щодо інтенсивності звукового тиску, що продукується окремими видами папуг (до 140 дБ), та розглянуто патофізіологічні механізми ураження слухових структур у людини внаслідок дії надмірного шуму, зокрема ушкодження зовнішніх волоскових клітин, оксидативного стресу та синаптичної дегенерації. Описано клінічний випадок високочастотної приглухуватості у власника сенегальського папуги, що послужив імпульсом до формулювання дослідницької гіпотези. Також охарактеризовано поведінкові чинники, що впливають на інтенсивність вокалізацій у птахів, та запропоновано практичні рекомендації щодо профілактики слухових порушень при утриманні голосних видів папуг у побуті.

Отримані дані вказують на необхідність подальших міждисциплінарних досліджень у сфері отології, зоології та побутової акустичної гігієни.