РІВЕНЬ 25-ГІДРОКСИВІТАМІНУ D У СИРОВАТЦІ КРОВІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПРОГРЕСУЮЧОЮ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЮ ПРИГЛУХУВАТІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.37219/03hwed87Ключові слова:
сенсоневральна приглухуватість, прогресуючий перебіг, 25-гідроксивітамін D, дефіцит, внутрішнє вухо, електрохемілюмінесцентний аналізАнотація
Анотація
Актуальність. Сенсоневральна приглухуватість (СНП) є поширеною патологією слуху, що має поліетіологічну природу. Одним із потенційних модифікованих чинників її розвитку та прогресування розглядають дефіцит вітаміну D, який відіграє важливу роль у підтриманні іонного гомеостазу клітин внутрішнього вуха та забезпеченні нейропротекції.
Мета дослідження: оцінити вміст 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові пацієнтів із прогресуючим перебігом сенсоневральної приглухуватості.
Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнти з СНП, яких розподілили на дві групи: основну (n = 35) — із прогресуючим перебігом захворювання та групу порівняння (n = 27) — зі стабільним перебігом. Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб із нормальним слухом. Ступінь порушення слухової функції оцінювали за допомогою тональної порогової та мовної аудіометрії. Рівень 25(OH)D у сироватці крові визначали методом електрохемілюмінесцентного аналізу (ЕХЛА) на автоматичному аналізаторі Cobas e 411 (Roche Diagnostics, Німеччина). Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета StatSoft Statistica 9.1 із використанням t-критерію Стьюдента та критерію Шапіро–Вілка.
Результати. Зниження вмісту вітаміну D (< 30,0 нг/мл), що включало дефіцит та недостатність, було зафіксовано у 91,4 % (32 із 35) пацієнтів основної групи, що суттєво перевищувало показники групи порівняння – 77,8 % (21 із 27) та контрольної групи – 53,3 % (8 із 15). Найглибший дефіцит вітаміну D (< 20,0 нг/мл) виявлено в основній групі хворих із прогресуючою СНП – 68,6 % (24 пацієнти), тоді як у групі порівняння він становив 40,7 % (11 хворих), а в контрольній – лише 20,0 % (3 особи). Достатній рівень 25(OH)D зафіксовано лише у 5,7 % осіб із прогресуючим перебігом СНП.
Висновки. Виявлено чіткий клініко-лабораторний паралелізм між глибиною дефіциту вітаміну D та характером перебігу приглухуватості, що свідчить про патогенетичний зв’язок порушень метаболізму холекальциферолу з прогресуванням кохлеарної дегенерації. Популяційний гіповітаміноз у контрольній групі (53,3 %) відображає сучасні стресові чинники воєнного стану в Україні, проте критично вища частота дефіциту при прогресуючій СНП підтверджує його нозологічну специфічність. Отримані дані обґрунтовують доцільність включення скринінгу рівня 25(OH)D до протоколу обстеження пацієнтів із СНП для своєчасного виявлення груп ризику та включення терапевтичних доз вітаміну D до схем лікування.
Посилання
1. Ciorba A, Bianchini C, Pelucchi S, Pastore A, Aimoni C. Sudden sensorineural hearing loss: is there a connection with inner ear electrolytic disorders? A literature review. Int J Immunopathol Pharmacol. 2016;29(4):595–602. doi: 10.1177/0394632016673845.
2. Yan L, Zhang Y, Wei Y, Zhu Y, Du J, Cheng N, Xiao Y, Xu Y, Guo L, Shao B, Cao W, Yang J, Fang Q. Advances in understanding the pathogenesis of sensorineural hearing loss: treatment strategies and implications for auditory protection. Sensory Neurosci. 2025;1:e5. doi: 10.1002/sen2.5.
3. World Health Organization (WHO). Deafness and hearing loss. Geneva: WHO; 2021 Apr 1. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/deafness-and-hearing-loss
4. Zmijewski MA. Vitamin D and human health. Int J Mol Sci. 2019;20(1):145. doi: 10.3390/ijms20010145.
5. Grafka A, Łopucki M, Kuna J, Kuna A, Pęksa B. The role of vitamin D in the body. Diagn Lab. 2019;55(1):55–60. doi: 10.5604/01.3001.0013.7442.
6. Pankiv I. Vitamin D: new aspects of application, effective doses. The current state of the problem. Int J Endocrinol (Ukraine). 2021;17(1):38–42. doi: 10.22141/2224-0721.17.1.2021.226430.
7. Honcharova OA, Imanova NI. Association between cardiovascular pathology, impaired glucose metabolism, and vitamin D deficiency (literature review and original data). Mizhnarodnyi Endokrynolohichnyi Zhurnal. 2023;19(4):290–294. doi: 10.22141/2224-0721.19.4.2023.1288.
8. Mohmed AMA, Elawad TOM, Mohammed AAEA, et al. Association between vitamin D level and sensorineural hearing loss in adults: systematic review and meta-analysis. Food Sci Nutr. 2026;14(4):e71721. doi: 10.1002/fsn3.71383.
9. Ghazavi H, Kargoshaie AA, Jamshidi-Koohsari M. Investigation of vitamin D levels in patients with Sudden Sensory-Neural Hearing Loss and its effect on treatment. Am J Otolaryngol. 2020;41(2):102327. doi: 10.1016/j.amjoto.2019.102327.
10. Büki B, Jünger H, Zhang Y, Lundberg YW. The price of immune responses and the role of vitamin D in the inner ear. Otol Neurotol. 2019;40(6):701–709. doi: 10.1097/MAO.0000000000002258.
11. Farjami M, Avan A, Asghari M, Mojarrad M. The relationship between vitamin D and hearing loss. ResearchGate [Preprint]. 2017 [cited 2026 Jul 29]. Available from: https://www.researchgate.net/publication/324388443 doi:10.13140/RG.2.2.20044.51848.
12. Paprocki J, Sutkowy P, Piechocki J, Woźniak A. Association between vitamin D supplements, oxidative stress biomarkers, and hyperbaric therapy in patients with sudden sensorineural hearing loss. Oxid Med Cell Longev. 2021;2021:8895323. doi: 10.1155/2021/8895323.
13. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Navalkivska NY. The level of peripheral myelin protein and vitamin D in blood serum among patients suffering diabetes mellitus type II and hearing impairment. Otorynolaryngology. 2021;4(5):47–54. [Ukrainian]. doi: 10.37219/2528-8253-2021-4-47.
14. Hosseini MS, Saeedi M, Khalkhali SA. Prevalence of hearing disorders among type 2 diabetes mellitus patients with and without vitamin D deficiency. Maedica (Bucur). 2020;15(1):32–36. doi: 10.26574/maedica.2020.15.1.32.
15. Zhang X, Liu Y, Wang J, et al. The potential role of vitamin D in inner ear health and progressive sensorineural hearing loss: a mechanistic review. Front Nutr. 2026;13:1844126. doi: 10.3389/fnut.2026.1844126.
16. Kim SY, Min C, Choi HG. Association between vitamin D deficiency and hearing loss in a national cohort study. Nutr Res. 2022;105:1–10. doi: 10.1016/j.nutres.2022.05.008.
