ПОКАЗНИКИ СУБ’ЄКТИВНОЇ АУДІОМЕТРІЇ В КОНВЕНЦІОНАЛЬНОМУ І РОЗШИРЕНОМУ ДІАПАЗОНІ ЧАСТОТ У ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19 І МАЮТЬ СЕНСОРНІ РОЗЛАДИ

Автор(и)

  • Безега МІ Полтавський державний медичний університет image/svg+xml Автор
  • Шевцова ТВ Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України» image/svg+xml Автор
  • Бєлякова ІА Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України» image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.37219/c3jcn426

Відомості про авторів

  • Безега МІ, Полтавський державний медичний університет

    Зав. кафедри оториноларингології з офтальмологією
    Кандидат медичних наук
    ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1250-1190

  • Шевцова ТВ, Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»

    Лабораторія голосу та слуху
    Науковий співробітник 
    Orchid ID: https://orcid.org/0009-0007-4331-2898

  • Бєлякова ІА, Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України»

    Лабораторія клінічної аудіології та вестибулології
    Провідний науковий співробітник
    Кандидат медичних наук

Ключові слова:

COVID-19, сенсоневральна приглухуватість, конвенціональна аудіометрія, розширений діапазон частот, тест Люшера, сенсорні розлади

Анотація

Анотація

Актуальність. Коронавірусна хвороба (COVID-19) є мультисистемною патологією, що часто викликає ураження нервової системи та органів чуття. Особливості постковідної кохлеарної дисфункції в розширеному високочастотному спектрі залишаються недостатньо вивченими.

Мета роботи – оцінити стан слухової функції за даними конвенціональної та розширеної аудіометрії у пацієнтів із постковідними сенсорними розладами різного ступеня вираженості.

Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів із постковідними сенсорними розладами (порушення слуху, нюху, смаку, голосу та неврологічна симптоматика). Залежно від перебігу інфекції пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група (n = 74) – особи з помірними та слабко вираженими порушеннями слуху; 2-га група (n = 46) – пацієнти після тяжкої форми COVID-19 зі стійкими розладами слуху. Контрольну групу склали 15 здорових осіб без COVID-19 в анамнезі та скарг на стан слуху. Слухову функцію оцінювали за допомогою клінічного аудіометра АС-40 («Interacoustics», Данія) у конвенціональному (0,125–8 кГц) та розширеному (9–16 кГц) діапазонах частот. Також проводили мовну аудіометрію та тест Люшера. Статистичний аналіз виконано за допомогою t-критерію Стьюдента.

Результати. У пацієнтів обох груп зафіксовано переважно сенсоневральний характер ураження з пологонизхідною конфігурацією аудіометричної кривої. Середні пороги слуху в конвенціональному діапазоні були статистично значуще вищими порівняно з контролем на частотах 3–8 кГц (p < 0,01). У розширеному діапазоні (9–14 кГц) виявлено виражене деструктивне підвищення порогів із піком на частотах 12 та 14 кГц (74,50 ± 1,69 дБ) в 1-й групі та 81,50 ± 2,84 дБ у 2-й; (p < 0,01). На частоті 16 кГц частина пацієнтів не сприймала сигнал через технічні обмеження приладу (60 дБ). Тест Люшера виявив зниження диференціальних порогів у 2-й групі, що свідчить про наявність позитивного феномену прискореного наростання гучності (ФУНГ). Постковідне прогресування наявної до хвороби приглухуватості зареєстровано у 25,6 % осіб 1-ї групи та у 60,8 % пацієнтів 2-ї групи. Виражений дефіцит слуху частіше поєднувався з ураженням інших сенсорних систем (нюхової, смакової, вестибулярної) та неврологічною симптоматикою.

Висновки. Сенсоневральні порушення слуху після COVID-19 можуть виникати вперше (особливо при тяжкому перебігу) або супроводжуватися прогресуванням наявної приглухуватості. Тональна аудіометрія в розширеному діапазоні частот (9–16 кГц) є високочутливим методом, спроможним виявляти ранні субклінічні зміни слухової чутливості.

Посилання

1. Kilic O, Kalcioglu MT, Cag Y, Tuysuz O, Pektas E, Caskurlu H, Cetin F. Could sudden sensorineural hearing loss be the sole manifestation of COVID-19? An investigation into SARS-CoV-2 in the etiology of sudden sensorineural hearing loss. Int J Infect Dis. 2020 Aug;97:208–211. doi: 10.1016/j.ijid.2020.06.023.

2. Mao L, Jin H, Wang M, Hu Y, Chen S, He Q, Chang J, et al. Neurologic manifestations of hospitalized patients with coronavirus disease 2019 in Wuhan, China. JAMA Neurol. 2020 Jun 1;77(6):683–90. doi: 10.1001/jamaneurol.2020.1127.

3. Munro KJ, Uus К, Almufarrij І, Chaudhuri N, Yioe V. Persistent self-reported changes in hearing and tinnitus in post-hospitalisation COVID-19 cases. International Journal of Audiology. 2020. doi: 10.1080/14992027.2020.1798519.

4. Munro KJ. Coronavirus: Why We’re Investigating the Long-term Impact on Hearing. 2020. theconversation.com.

5. Mustafa MWM. Audiological profile of asymptomatic COVID-19 PCR-positive cases. Am J Otolaryngol. 2020 May–Jun;41(3):102483. doi: 10.1016/j.amjoto.2020.102483.

6. Rhman SA, Wahid AA. COVID-19 and sudden sensorineural hearing loss: a case report. Otolaryngol Case Reports. 2020 Sep;16:100198. doi: 10.1016/j.xocr.2020.100198.

7. Rubin EJ, Baden LR, Morrissey S, Campion EW. Medical journals and the 2019-nCoV outbreak. N Engl J Med. 2020 Feb 27;382(9):866. doi: 10.1056/NEJMe2001329.

8. Shydlovska TA, Bezega MI. [Indicators of subjective audiometry in the conventional frequency range in patients with COVID-19]. Otorhynolaryngology. 2022;(5):23-28. doi: 10.37219/2528-8253-2022-5-23. [Ukrainian].

9. Sriwijitalai W, Wiwanitkit V. Hearing loss and COVID-19: a note. Am J Otolaryngol. 2020 May-Jun;41(3):102473. doi: 10.1016/j.amjoto.2020.102473.

10. Vaira LA, Salzano G, Deiana G, De Riu G. Anosmia and ageusia: common findings in COVID-19 patients. Laryngoscope. 2020. doi: 10.1002/lary.28692.

Завантаження

Опубліковано

17.08.2026

Номер

Розділ

Наукові статті

Як цитувати

ПОКАЗНИКИ СУБ’ЄКТИВНОЇ АУДІОМЕТРІЇ В КОНВЕНЦІОНАЛЬНОМУ І РОЗШИРЕНОМУ ДІАПАЗОНІ ЧАСТОТ У ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕХВОРІЛИ НА COVID-19 І МАЮТЬ СЕНСОРНІ РОЗЛАДИ. (2026). ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ, 9(4), 11. https://doi.org/10.37219/c3jcn426