СТОРОННІ ТІЛА ВУХА, НОСА ТА ГОРЛА У ДІТЕЙ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛОКАЛІЗАЦІЇ, ТИПІВ ТА ВІКОВОГО РОЗПОДІЛУ

Анотація

Мета дослідження. Оцінити анатомічну локалізацію, типи матеріалів та віковий розподіл сторонніх тіл вуха, носа та горла (ЛОР-органів) у дітей, які потребували спеціалізованої медичної допомоги.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 101 випадку вилучення сторонніх тіл ЛОР-органів у пацієнтів педіатричного профілю, які були госпіталізовані до приймальних відділень приватної клініки «Xayat Medical» та Клініки Ташкентського державного медичного університету в період між січнем 2024 року та травнем 2026 року. Дані щодо демографічних характеристик пацієнтів, анатомічних зон та типів сторонніх предметів були систематизовані та проаналізовані за допомогою методів описової статистики.

Результати. Вік пацієнтів варіював від 12 місяців до 15 років, а середній вік становив близько 3,4 року. Досліджувана когорта включала 58 хлопчиків (57,4%) та 43 дівчинки (42,6%). Сторонні тіла ЛОР-органів найчастіше виявляли у дітей віком до 7 років, що становило 57,4% (n = 58) від усіх клінічних спостережень. Домінуючою анатомічною локалізацією виявилася порожнина носа – 71 випадок (70,3%), на другому місці за частотою був зовнішній слуховий хід – 21 дитина (20,8%), а ураження гортані зафіксовано у 9 пацієнтів (8,9%). За типом матеріалу серед вилучених предметів переважали папір (18,8%), пластикові об'єкти (16,8%) та металеві вироби (13,9%).

Висновки. Сторонні предмети ЛОР-органів найчастіше зустрічаються у немовлят, дітей раннього та дошкільного віку (до 7 років), із вищою поширеністю серед хлопчиків. Порожнина носа залишається первинною анатомічною зоною введення сторонніх тіл, тоді як звичайні побутові предмети та дрібні іграшки становлять більшість вилучених об'єктів. Це підкреслює нагальну потребу в посиленні батьківського контролю та проведенні цільового профілактичного навчання для вихователів.