СТАН СИСТЕМНИХ ПРОЗАПАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ІМУНІТЕТУ, АУТОІМУННИХ РЕАКЦІЙ НА НЕЙРОАНТИГЕНИ, ПОКАЗНИКІВ СТРЕСУ У ХВОРИХ НА ФРОНТО-БАЗИЛЯРНУ ТРАВМУ В НАЙБЛИЖЧОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІОКОМПОЗИТНОГО МАТЕРІАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.37219/pv2y8m81Ключові слова:
травма лобної кістки, черепно-мозкова травма, інтерлейкіни, кортизол, основний білок мієліну, білок S-100, запальний протеїн макрофагів MIP-1β, біокомпозитний матеріал «Синтекістка», аутоалергічні реакціїАнотація
Обґрунтування: Хірургічне лікування травм лобної кістки (ТЛК) із наявністю дефектів черепа потребує ретельного моніторингу системного запалення та імунологічної відповіді для оцінки ефективності біокомпозитних матеріалів, що використовуються.
Мета: оцінити динаміку рівнів кортизолу, прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-8, макрофагального запального протеїну (MIP-1β) та вираженість аутоімунних реакцій до специфічних нейроантигенів (основного білка мієліну та білка S100 у сироватці крові пацієнтів із травмою лобової кістки при госпіталізації, на 10-ту добу та через 1 місяць після хірургічного лікування залежно від використання стандартної методики або застосування біокомпозитного матеріалу «Синтекістка».
Матеріали та методи: В обстеженні взяли участь 30 пацієнтів із травмою лобової кістки (ТЛК) віком 19-59 років. Залежно від характеру хірургічного втручання пацієнтів розподілили на дві клінічні групи: 1-а група (n = 10) – пацієнти, яких лікували за традиційною методикою (видалення кісткових уламків із наступним застосуванням пластичних матеріалів); 2-а група (n = 10) – пацієнти з ТЛК, яким виконували репозицію кісткових уламків із одночасним застосуванням біокомпозитного матеріалу «Синтекістка». Групу контролю становили 10 практично здорових осіб чоловічої статі (донори). Усім пацієнтам до початку лікування проводили забір крові з ліктьової вени для отримання сироватки, у якій визначали рівні кортизолу, прозапальних цитокінів та вираженість аутоімунних реакцій до специфічних білків нервової тканини.
Результати: Установлено, що рівень кортизолу в сироватці крові хворих із ТЛК обох груп перевищував контрольні значення впродовж усього періоду спостереження (до 1 місяця). Ознак виражених алергічних реакцій на алоантигени нервової тканини протягом моніторингу виявлено не було. Рівень прозапального хемокіну – інтерлейкіну-8 – залишався підвищеним порівняно з контролем протягом 1 місяця. Вміст макрофагального запального протеїну (MIP-1β) був підвищеним на 10-ту добу спостереження, проте в подальшому, як і рівень інтерлейкіну-8, наближався до норми у хворих 2-ї групи.
Обговорення: Вплив ТЛК на рівень кортизолу як стресорного чинника у сироватці крові був однаковим в обох групах – як за динамікою, так і за тривалістю періоду підвищення. Зниження рівня кортизолу наприкінці першого місяця після ТЛК в обох групах може свідчити про характерні ознаки перебігу травматичної хвороби незалежно від обраного методу лікування. Алергічні реакції на алоантигени нервової тканини (ОБМ та білок S-100) були виражені слабо, що свідчить про низький рівень автоімунізації за такого характеру ТЛК, і це узгоджується з даними наукової літератури. Коливання рівнів прозапальних цитокінів різних типів впродовж 1 місяця вказують на більш позитивну клініко-лабораторну динаміку у хворих другої групи, особливо в ланці хемокінів. Це є опосередкованим доказом переходу клітинних запальних реакцій у процеси регенерації. Застосування біокомпозитного матеріалу «Синтекістка» є ефективнішим при хірургічному лікуванні травм лобної кістки порівняно з традиційними методами.
Посилання
1. Bondarchuk OD, Melnykov OF, Tymchenko MD, Didyk ND. [Clinical and immunological studies of humoral factors of inflammation and regeneration in patients with trauma of the frontal-basal area]. Otorhinolaryngology. 2021;4:68-71. [Article in Ukrainian]. Available from: https://archive.iol.com.ua/2021468_eng.shtml.
2. Drannik GM. [Clinical immunology and allergology]. Kyiv: Astra print; 2010; 602 р. [In Ukrainian].
3. Kaidashev IP. [Methods of clinical and experimental research in medicine]. Poltava: Polymet; 2003; 320 р. [In Ukrainian].
4. Kishchuk VV, Bondarchuk OD, Dmytrenko IV, Lobko KA, Bartsykhovskyi AI, Hrytsun YaP, et al. [Changes in systemic humoral immunity as an indicator of the rehabilitation process in patients with frontobasilar trauma]. Zhurnal vushnykh nosovykh I horlovykh khvorob. 2018;(5с):45. [Article in Ukrainian].
5. Lysianyi NY, Pedachenko EH, Kadzhaia NV. [Features of the development of autoimmune reactions during repeated CBI. Immunology and allergology]. 2006;3:53-7. [Article in Ukrainian].
6. Glantz SA. Primer of Biostatistics. 7th ed. New York: McGraw-Hill Medical, 2012. 320 p.
7. Yoo HM, Kim S, Choi CG, Lee DH, Lee JH, Suh DC, et al. Detection of CSF Leak in Spinal CSF Leak Syndrome Using MR Myelography: Correlation with Radioisotope Cisternography. AJNR Am J Neuroradiol. 2008 Apr;29(4):649-54. doi: 10.3174/ajnr.A0920.
8. Naranishi K, Yoshimoto T, Tsutsui H. Interleukin-18 regulates both Th1 and Th2 responses. Annu Rev Immunol. 2001:19:423-74. doi: 10.1146/annurev.immunol.19.1.423.
9. Warnecke A, Averbeck T, Wurster U, Harmening M. Diagnostic relevance of (transferrin for the detection of cerebrospinal fluid fistulas. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 2004 Oct;130(10):1178-84. doi: 10.1001/archotol.130.10.1178.
