КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ГОЛОСУ ЗА ДАНИМИ ІНТЕГРАЛЬНОЇ БАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОЛАРИНГОСТРОБОСКОПІЇ

Анотація

Анотація

Вступ. Голосоутворення є критично важливим для життєдіяльності людини та її професійної реалізації. Порушення цієї функції внаслідок функціональних або органічних захворювань гортані призводить до значного обмеження комунікативних можливостей. Важливу роль у діагностиці таких розладів відіграє ларингостробоскопія, яка дозволяє об’єктивно оцінити кінетику та вібраційні властивості голосових складок за допомогою імпульсного освітлення.

Мета роботи – оцінити функціональний стан гортані за даними відеоларингостробоскопії у пацієнтів з органічною патологією в динаміці лікування.

Матеріали та методи. Обстежено 79 пацієнтів з органічною патологією гортані (доброякісними утвореннями голосових складок: вузликами, фібромами, кістами) до та в різні терміни після хірургічного лікування. Залежно від ефективності післяопераційного відновлення голосової функції пацієнтів було розподілено на дві групи: 1-ша група — 61 пацієнт із повним відновленням голосу; 2-га група — 18 пацієнтів із незадовільним рівнем реедукації голосу. Комплексне обстеження передбачало непряму ларингоскопію та відеоларингостробоскопію на обладнанні «Karl Storz» (Німеччина) з використанням розробленої системи інтегральної бальної оцінки 6 основних параметрів фонаторних коливань.

Результати. До лікування у всіх хворих виявлено виражений гіпотонус складок, розлади координації м'язів та асинхронність коливань, а слизова хвиля переважно була відсутня; середній інтегральний показник становив 8,4 ± 0,2 бала. На 10-ту добу після операції у загальній групі показник знизився до 6,7 ± 0,2 бала, а через 1 місяць досяг 5,6 ± 0,3 бала (в контролі — 5,01 ± 0,01). У пацієнтів 1-ї групи зафіксовано повне відновлення вібраційної функції гортані та стійкий «стробоскопічний комфорт», що підтверджено відсутністю статистично значущої розбіжності з контролем через 1 місяць. Водночас у хворих 2-ї групи навіть через місяць зберігалися розлади функції гортані, асинхронність коливань та відсутність повного зіставлення складок (середній бал — 6,3 ± 0,4, p < 0,05 порівняно з контролем).

Висновки. Відеоларингостробоскопія є високоінформативним методом, що має вирішальне значення для точного визначення функціонального стану гортані. Кількісне оцінювання за допомогою інтегральних бальних показників дозволяє об’єктивно верифікувати приховані розлади фонації та прогнозувати перебіг післяопераційної реабілітації. За ідентичних морфологічних характеристик новоутворення відновлення голосоутворення більшою мірою залежить від збереженості вібраційного циклу, ніж від видимих під час стандартної ларингоскопії анатомічних структурних змін.